5 травня в першокласників нашої школи (вчитель Тетяна Андріївна Дрига) відбулося свято «Прощавай, Букварику!»

    Учні підготували казку «Пригоди сучасного Колобка», розповіли вірші про букви, подякували своєму другові – Букварю, подарували йому пісню, вірші.

    Звернулися словами-подякою до своїх батьків та першої вчительки Тетяни Андріївни, які допомагали в навчанні.

    Учні 3-4 класів теж брали участь у святі. Вони виконали роль підручників: Буквар – Варич Роман, Читанка – Хоманько Альбіна, Українська мова – Бондаренко Вероніка, Природознавство – Степаненко Єлизавета, Музика – Харченко Єлизавета, ведуча – Олійник Олександра.

    Від батьків зі словом привітання виступила Клюшник Вікторія Вікторівна.

    Директор школи Перерва Людмила Жанівна побажала учням успіхів у Країні Знань.

    Першокласники пообіцяли Букварику все своє життя пам’ятати ті цікаві і повчальні уроки.

     У рамках  проекту «Реформа управління на сході України», що виконується компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, експерти GFA Consulting Group розробили Стратегію поводження з твердими побутовими відходами (ТВП) для Полтавського субрегіону.  Стратегією передбачається створення сучасної системи поводження з ТПВ, що включає будівництво та експлуатацію одного субрегіонального полігону ТПВ, роздільний збір відходів та їх сортування з метою подальшої переробки.

    Учні нашої школипротягом трьох тижнів збирали пластикові пляшки, до 21 квітня, та накопичували їх у спеціально відведеному приміщенні. По закінченню цього терміну,а саме 22 квітня «скарби» було зважено. І отримані результат: І місце – команда «Бережливі» (1-4 кл.), ІІ місце –команда «Юні екологи» (5-8 кл.), ІІІ місце –команда «Євродіти» (9-11 кл.).  27 квітня до нас завітали представники мас-медіа, місцева влада та гості з Німеччини. Всі  три шкільні команди, які брали участь у акції, одержали сертифікати та заохочувальні призи, а команда переможниця, учасники якої назбирали найбільшу кількість пластикових пляшок (125 кг), отримала в подарунок багатофунціональний пристрій та музичний центр.

    Також було відзначено учня, який назбирав найбільше пляшок(35 кг) - це першокласник Бабенко Артем, який теж одержав подарунки.

    Тож давайте долучатися до заходів благоустрою та наведення чистоти не лише під час проведення подібних акцій! А головне — дотримуватись всім відомого вислову: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них — це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, —

Вибух на Чорнобильській АЕС.

 

     В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогресс може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.

     Молоде покоління не має права забувати цю страшну трагедію. Ми повинні знову і знову усвідомлювати всю відповідальність за свої дії перед нащадками.   

     26  квітня в нашій школі було проведено лінійку пам′яті «Чорнобиль – наш біль»,   виховні години: «Чорнобиль не має минулого» (10кл.), «Дзвони Чорнобиля»  (9кл.),  «Чорнобильські дзвони» (11кл.), «Чорнобиль – наш біль і смуток» (3 кл.), година спілкування «Про Чорнобиль пам′ятай» (7кл.), конкурс малюнків «Незагоєна рана україни» (5-11 кл.), головною ідеєю яких стало твердження, що людина відповідальна за майбутнє нашої Землі і прийдешніх поколінь. Скорботні слова пам’яті, сумна статистика та документальні кадри фільму «Аврора» стали переконливими аргументами того, що кожен житель планети є причетним до процесів, які відбуваються в природі. І сьогодні людство має об’єднатися у спільному пошуку шляхів порятунку від загрози не лише атомної катастрофи, а й екологічного лиха взагалі.

                                                           

     Напередодні християнського свята Великодня в Малокобелячківській школі була проведена клопітка робота. Адже, учні виготовляли вітальні листівки, малювали малюнки, писали листи для наших воїнів-захисників. Та яке ж свято Великодня без писанки, паски та сала? Подбали і про це. Усі разом: вчителі й учні з допомогою батьків склали чудовий святковий кошик для солдатів із запашних пасок, розфарбованих крашанок, сала, крупів, щоб наші воїни відчули тепло рідної домівки.

           Учні нашої школи з великою активністю долучилися до проведення акцій «Зробимо Україну чистою» та «За чисте довкілля».

      Була проведена велика робота. А саме: благоустроєно і приведено в належний санітарний стан територію школи, дитячий майданчик, стадіон, парк; упорядковано пам’ятник загиблих односельчан, Алею пам’яті, могилу Солдата та пам’ятний знак «Жертвам голодомору»; висаджено дерева і кущі, квіти на клумбах; здійснено побілку дерев на території школи. 

І. Я Франко, великий український Каменяр, особистіть дуже талановита, яка залишила нам колосальну художню й наукову спадщину. Адже він не тільки поет, а й прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, філософ, історик і теоретик літератури.

Йдучи назустріч ювілеям Великого Каменяра, учні нашої школи проводять літературні читання, вікторини за творчістю І.Я. Франка. А нещодавно, переглядаючи кінофільм «Обличчя української історії» (Іван Франко), учні 7-10 класів ще раз поринули у світ дитинства й юності І.Я. Франка, ближче познайомилися із цікавими фактами життя і творчості митця та прослухали його твори у виконанні відомих українських артистів.

А 15 квітня учні старших класів підготували літературно-мистецьке свято «Тричі мені являлася любов» за збіркою І. Франка «Зів’яле листя». Учні доторкнулися душею й серцем до інтимної лірики великого поета, підготували вірші, інсценівки й пісні на слова І.Я. Франка. Особливо вдалими були виступи Ладатко Олексія, Остапченко Ані, Пучки Дарини, Чечка Івана й Перерви Тетяни.

Математика – наука молодих. Інакше й не може бути.

Заняття математикою – це така гімнастика розуму,

для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості.
Н. Вінер

Учні нашої школи приймають активну участь в Міжнародному математичному конкурсі "Кенгуру".

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, як трави, як води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

     Саме з цих слів розпочався виховний захід для учнів початкових класів під назвою «Усі ми родом з України». Його підготували учні 4 класу разом із класним керівником  Бончук Світланою Андріївною.

    Глибока  любов до Батьківщини, роду свого, почуття пошани до українців, повага до рідної мови,  все це діти передали у своєму виступі. Звучали віршовані рядки  генія українського слова Т.Г.Шевченка,  мелодійні рядки Л.Українки, неповторні вірші В.Сосюри та А.Малишка.

    Дізналися учні і про видатних людей України: художників, композиторів, кінорежисерів, вчених.

    Згадали і про традиції українського народу, його вмінням радіти, співати, танцювати  та жартувати.   А учасники  Сорочинського ярмарку пригостили присутніх соковитими яблучками, смачними бубликами та справжніми горішками.

    Свято залишило приємні спогади про побачене.

   Нехай кожен з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми – діти твої, Україно!

                                                           

Вітаємо з перемогою у фотоконкурсі «Моя Україна»!

Горобець Діана – І місце

Нагибіна Ольга – ІІІ місце

Натхнення Вам та творчих успіхів!

                                                           

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА ГЕРОЯМ!

УКРАЇНА – ЦЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ!

УКРАЇНА – ПОНАД УСЕ!

             

  У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі. Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому.

Не плачте, мамо, я іще живий,

Хоча й лежу із кулею у грудях…

А наді мною, юним, молодим

Схилилися в скорботі люди…

Я не помру, ніколи не помру,

Мені в віках залишене безсмертя,

Хоча і вас тепер не обійму

Та я живу у всенароднім серці…