Тема: «Пісні з насіння людського серця Мацуо Басьо (Дзінісітіро) (1644-1694)» Одухотворення природи — характерна ознака японської культури і літератури Мета: допомогти учням глибше ознайомитися з японською культурою та літературою, їхніми особливостями, викликати інтерес до хоку Мацуо Басьо; розвивати образне мислення, навички виразного читання та сприйняття хоку, висловлення власних думок, вражень та асоціацій, які вони викликають; виховувати повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини; любов до природи. Обладнання: презентація з теми, портрет письменника, ілюстрації ; карта, японські пейзажі, картини; ікебана, бансай та інші особливі види оригінального японського мистецтва, аудіо запис «Японська флейта» Епіграф: Японія - вишуканий прекрасний сад - втілення самої КРАСИ К.Бальмонт Етапи організації навчання-учіння (модель дидактико - методичних засобів навчання) І. Зачин уроку 1. Організація компетентнісно- духовного простору учня Психоформула Люблю я свій розум, Увагу і пам’ять. Працює мій мозок, І вчусь я старанно. Сприймаю нове, І мислю логічно. Набуті знання Застосую практично. • Уведення в «цілісний» духовно-мистецький світ на основі життєвого досвіду учнів. — Чи любите ви квіти ? Які саме ? — Чому вони вам подобаються? — Яке місце в житті людини (зокрема у вашому) займають квіти ?Для чого вони потрібні? Вступне слово вчителя. Сьогодні ми вирушимо до чарівного саду японської поезії, де рос¬туть різноманітні квіти, більшість з яких — маленькі, але дуже запашні. І в кожної — своя історія. На думку японців, якщо люди люблять квіти, то вони також частина природи і всесвіту; красу великого можна побачити в маленькі квітці. Сьогодні я пропоную вам трішки пограти у японців. Якою, на вашу думку, буде наша гра? Так, і веселою, і серйозною. Граючи, ми ознайомимося з країною, яка першою зустрічає сонце; доторкнемося до традицій японського народу; спробуємо зазирнути у таємниці дивної гномічної поезії Мацуо Басьо; дізнаємося, у чому секрет цього поетичного дива і чому нам, європейцям, воно цікаве; дослідимо, як велике ховається у малому. — Запишіть тему уроку тим кольором, яким вам забажається. Скажіть, який образ виник у вашій уяві, коли ви читали цю назву. — Прекрасний сад, до якого ми рушаємо, розташований на Далекому Сході, у Країні Висхідного Сонця, як здавна називають Японію. — Прочитайте, що про неї сказав російський поет. Як ви розумієте ці слова ? Японія - вишуканий прекрасний сад - втілення самої КРАСИ Ваші однокласники, які отримали індивідуальні завдання, допоможуть нам у цьому. Будь ласка. Тож попросимо їх розповісти нам про Японію – Країну вранішнього сонця 1.Розповіді підготовлених учнів (випереджувальне домашнє завдання). Географ показує Японію на карті світу і розповідає: Японія – країна Східної Азії. Її площа – 377,6 тис. кв. км. Населення – 125,1 млн. осіб. Столиця – Токіо. За рівнем економічного розвитку, виробництвом промислової продукції та технічним оснащенням промисловості Японія займає друге місце серед найбільш розвинутих країн світу. Правознавець. Японія – конституційна монархія. Главою держави є імператор. Вищий законодавчий орган – парламент. В адміністративному відношенні країна ділиться на 47 префектур та округів. Географ. Японія складається з островів: Хонсю, Кюсю, Сикозу та Хоккайдо – головні, та 6,8 тис. дрібних островів. Три четвертих території Японії займають гори. У Японії близько 150 вулканів, серед них багато діючих. Згаслим вулканом є найвища гора Японії Фудзіяма. Окрім землетрусів, для Японії характерні цунамі та тайфуни. Біолог. Рослинний світ Японії надзвичайно багатий. Нараховується понад 5500 видів рослин. 66% території Японії покрито лісом, багатим та різноманітним, за складом – від хвойного на острові Хоккайдо до бамбукового на півдні. Літератор. Японія – це країна яскравих свят, майже на кожен день припадає якесь свято: тут є «День народження імператора», «День хлопчиків», «День дівчаток», свято милування квітучою сакурою – «ханамі», квітучою сливою, квітучим персиком, свято милування місяцем – «цукімі», національні свята «День дітей», «День зелені», «День шанування старості», «День культури». •Дидактична гра «Збери прислів'я». — Із даних фрагментів складіть японські прислів 'я та приказки. Озирайся на минуле, а людина — ім'я. Усякі діла мале. Кого хоч день мав за вчителя, з малих починаються. Умій цінувати коли хочеш знати майбутнє. Сокіл шанує свої крила, а очі розплющеними. Рот тримай закритим, все життя поважай, як батька рідного. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні? • Інтрига-коментар вчителя комп'ютерною презентацією Хто не знає найкращу у світі японську техніку — автомобілі, комп'ютери, телевізори, магнітофони, відео й багато чого іншого ?! Але японці славляться не лише цим; а й особливою самобутньою культурою, традиціями, серед них і літературними. Сьогодні ми побуваємо в гостях у японському домі, а допоможуть нам задовольнити свою цікавість господарі дому. II.Основна частина 1.Робота над новим інформативним матеріалом • Проективно-операційна лінія освіти Інсценівка «Гостювання в японському домі». Гід. Доброго ранку! (Ми бажаємо один одному добра й щастя, які має принести новий ранок.) Господарі дому (японці). Охайо годзаїмас! (Ми обидва рано встали й збираємося працювати.) Гід. Цікаве у вас вітання! Господар. Так, наша народна мудрість говорить: «Хороша людина — працьовита людина». У нас, японців, дуже мало землі, де б ми могли вирощувати рис і овочі, мало природних ресурсів. Тому добробуту ми можемо досягти лише своєю ретельною працею. Господиня. Наша природа надзвичайно красива і разом з тим жорстока та підступна. Так і чекай то землетрусу, то тайфуну, то цунамі або повені, які знищать поля, зруйнують будівлі. Відновлювати все втрачене дуже важко, а тим більше самому. Тому ми дуже дружні, за діло беремося цілою общиною. Ви помітили, що навіть наші будинки із сусідськими стоять зовсім поруч один від одного. Стіни в наших оселях - розсувні «сьодзі», які легко можна замінити після дії стихійного лиха, і це не так небезпечно. Крім того, такі стіни дають відчуття близькості з родиною, сусідами, розвивають стриманість у розмові (звук добре через них проникає). У нашій мові майже немає брутальних виразів. «Намагайся здаватися кращим, ніж ти є», — здавна говоримо ми своїм дітям. Гід. А що це у вас за дзвіночки на вході, папірці якісь почеплені? Господар. Це наша давня традиція. На тих папірцях — вірші. Віршовані рядки можна у нас побачити скрізь — і на какемоно (на картинах), і на кокесті (дерев'яних ляльках), і просто на предметах побуту (рушниках, серветках). Вірші ми читаємо вдома і в кафе, наодинці і з друзями. Вони допомагають нам висловлювати свій настрій і краще осмислити себе та світ. Ви не знайдете у нашій поезії прямо переданих почуттів. Усе створюється за допомогою натяків, іносказань — через образи природи, окремі деталі навколишнього світу. Господиня. Наші вірші можуть зрозуміти лише той, хто любить природу, вміє насолоджуватися розквітлою трояндою чи туманом, що прозорим серпанком огортає гори. У нас є, навіть такі свята, як «милузання квітами» (коли цвіте сакура — японська вишня), «милування повним місяцем». А наші неповторні види мистецтва: ікебана (складання букетів), бансай (вирощування карликових дерев), орігамі (складання фігурок з паперових мистецтв), нецке (скульптурні мініатюри) і багато іншого. (Демонструє зразки, які є, або їх фото). Гід. Яка цікава гравюра висить на стіні у вашій оселію Демонстрація гравюри Кацусіки Хокусая «Милування місяцем» Діти, що ви можете сказати про героя цієї гравюри? Зверніть увагу на його позу, вираз обличчя. Про що вони свідчать? — Що, на вашу думку, так розчулило рибалку? — Про що може думати людина, милуючись місяцем ? Коментар учителя літератури. Знавець мистецтва Сходу і Заходу Юсіро Юкіо, говорячи про особливість японського мистецтва, зазначив: «Ніколи так не думаєш про близького друга, як дивлячись на сніг, місяць або квіти». Тож, можливо, і герой Хокусая, милуючись місяцем, саме згадує про свого найкращого друга. —А в які хвилини ви згадуєте про своїх друзів? Господар. Ми, японці, вчимося гармонії у природи. У наших садах, парках ми не допускаємо симетрії у плануванні, бо вона спотворює природний вигляд речей. Там ростуть не тільки дерева, а ще й розсипані камені різного розміру, що нагадують гірські схили. А наш знаменитий «філософський сад»! Уся ця краса відбивається у віршах хоку, танка, тому ми дуже поважаємо своїх поетів. Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про природу, про життя, був японський поет Мацуо Басьо. Його можна образно назвати дбайливим садівником чудового саду японської поезії. Демонстрація графічного портрета Мацуо Басьо Вчитель літератури У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку, що на долю цього непомітного мандрівника випаде посмертна слава. Мандрівник! Це слово Стане іменем твоїм. Довгий осінній дощ... Переклад А Сіренка Так писав про себе Басьо. Подивіться на графічний портрет поета. Здається, ще тільки хвилинку тому він ішов крутою гірською стежиною в осін¬ню негоду, спираючись на свій бамбуковий посох. Пошарпаний халат із щільного, покритого лаком паперу, плащ з очерету, солом'яні сандалі погано захищають від холоду і дощу. Та ось старий зупинився на хвильку, неначе відчув щось таємничо-привабливе десь у глибинах своєї душі. Прислухайтесь — ви теж це відчуєте! (Тихо звучить музика Масаюки Кога «Японська флейта»). Вечірнім повоєм В полон захоплений... Нерухомо Стою у забутті. Переклад А Сіренка У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і, звичайно ж, флейта, адже в її звуках не менше мудрості, ніж у стародавніх книгах. На голові великий, наче парасолька, бриль, сплетений з кипарисових стружок. Як вусики плюща, в'ються по його полях візерунки письменника: дорожні нотатки, вірші. Вже закінчився рік, А я і досі — під брилем, у сандалях з соломи. Переклад Г. Туркова Жодні труднощі не могли зупинити Басьо, відвернути його від Шляху Краси. Дорожні враження слугували матеріалом для творчості. Він не жалів себе, щоб добути їх. Після кожної подорожі народжувалася збірка віршів — нова віха в історії японської поезії Перша половина життя Басьо — пошуки себе, свого Шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом — шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням. Японське прислів'я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні ваш учитель — Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів — хоку. Крізь простір і час натхненний сенсей звертається ніби до вас : Мандрівниче в далекій країні! Повернись, я покажу тобі Істинні квіти. Переклад А. Сіренка Учитель літератури. В Японії є багато місць, де квітнуть запашні троянди і дзюрчать холодні струмки, де хочеться милуватися красою живої природи, віддаватися солодким мріям.(демонстрація слайдів з краєвидами Японії) Тож рушаймо у подорож шляхом Краси, який відкрив нам японський поет Мацуо Басьо Японці люблять спокій, зосередженість, розмірковування на самоті. Поміркуймо й ми над сторінками підручника. • Робота з підручником Біографія Мацуо Басьо Мацуо народився 1644 р. в замковому місті Уено провінції Іга в родині небагатого самурая, учителя каліграфії. В Японії існують певні традиції щодо імен. Так ім’я дитини змінюється кілька разів, аж поки у повнолітті людина не отримує «дорослого» імені; за японською традицією прізвище людини ставиться на першому місці, а ім’я – на другому. Перше ім’я славетного поета Японії було Дзіністро. У 18 років він отримав ім’я Манефуса. Перший вірш Басьо, який дійшов до сучасників, датується 1662 роком. Басьо було 28 років, коли, незважаючи на умовляння та перестороги рідних, він залишив службу в домі місцевого феодала і подався до міста Едо з томиком своїх віршів і стає учителем поезії. Його учні були небагаті, лише один із них, син заможного купця, міг допомагати вчителю. Він подарував Мацуо Манефуса маленький будиночок поруч із невеликим ставком, на березі якого росли пальми (басьо). Будиночок почали називати Басьо-ан («бананова хижка»). Тоді поет узяв псевдонім Басьо. У 1682 році пожежа знищила значну частину Едо, згоріла і «бананова хижка» Басьо. Це дало поштовх поету до мандрів. Відтоді він ніде не жив подовгу, хоча його учні і відбудували «бананову хижку», але він зупинівся там тільки на короткий час і вирушав у нову подорож. Басьо їхав верхи і йшов пішки, а в мішку за плечима були всі його пожитки. За час подорожей поет створив п’ять щоденників, написаних ліричною прозою, яка чергується з віршами. Він хотів бачити всю Японію і збирався на північ, але смерть застала його у місті Осака, де він помер, оточений своїми учнями. Інформаційне гроно 1644р. м. Уено родина самурая, справжнє ім’я - Поетичний спадок народився батько – учитель каліграфії Мацуо Мануфус 7 книг 1662 р. – перший вірш Мацуо Басьо Басьо – псевдонім («банан») м. Едо 1682 р. – пожежа, 5 щоденників Помер у м. Осака, учитель поезії стає мандрівником оточений учнями - Роботу закінчуємо. Давайте перевіримо, які відомості про Мацуо Басьо ви внесли в інформаційне гроно. Хвилинка відпочинку. - Підійшов час відпочинку. Проведемо фізкультхвилинку. Фізкультхвилинка «Квіти» (Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок). (Діти повільно підносять руки розкриті голівки квіточок вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями, імітуючи квіти). Раз-два-три, виросли квіточки! До сонця потягнулися високо. (Тягнуться на пальчиках, дивляться вгору) Стало їм приємно й тепло! Вітерець пролітав, (пролітає серед дітей) Гілочками похитав. Вліво похитнулись — Низько всі пригнулись. (Нахилили тулуб вліво, вправо, вперед) Вправо похитнулись — Низько всі пригнулись. Вітерець, тікай! Квіточки не ламай! Нехай вони цвітуть, ростуть, Дітям радість несуть! • Знайомство з Мацуо Басьо як особистістю. —На початку уроку було зрозуміло, що ви нічого не знаєте про цього поета. Яким уявляєте його тепер? (Людиною спостережливою, мудрою, мав учнів, любив природу, багато мандрував). — Поясніть значення слова "псевдонім". — Навіщо митці беруть псевдоніми? — Японський поет мав декілька псевдонімів. Найвідоміші з них — Тосей ("Квітка персика") і Мацуо Басьо ("Бананова хижка"). Чому обидва його мистецькі імені пов'язані з природою? — Виразно прочитайте ще раз вірш «Моєму учню». Кого вважає своїм учнем поет? Як ви це розумієте? — Що хоче сенсей? Поясніть фразу «я покажу тобі істинні квіти». — Як треба читати цей вірш ? На що звернути увагу виконавцю? — Що в цьому вірші незвичного? Який він за формою? Зробіть висновок, що таке хоку. Усю силу душі, весь талант укладав Басьо в свої твори. Цього ж вимагав і від учнів. «Тікай від самого себе. Істини не збагнути, якщо не подолати себе. Вчись — тобто проникай у предмет, відкривай його сутність, відчувай її — тоді народиться вірш», — учив Басьо. При¬слухайтесь до поради сенсея , дістаньте «письмовники» і запишіть визначення хоку • Запис визначення хоку, його особливостей. Хоку (від япон. «початкова фраза») — неримований тривірш у японській поезії. Японська гномічна поезія Будова хоку Художній прийом створення Шлях до розуміння Асоціації — Чому поезію Японії називають гномічною? — Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва? (Від слова "гном". Так називають невеликі вірші). — Де живуть гноми? (Під землею. Тому вірші мають прихований зміст). — Як ви розумієте слово "асоціація"? III. Дослідження секретів поетичної мови хоку Секрет 1. —Як ви знаєте, японці на письмі використовують не літери, а ієрогліфи. Розгляньте подані тексти і скажіть, чим незвичне їхнє написання. (На одному тексті ієрогліфи написані зліва направо, а на другому — зверху вниз). —Чим, на вашу думку, це пояснюється? (Зліва направо розташовують ієрогліфи, коли пишуть прозу, а зверху вниз — коли передають поетичні рядки. Японці вважають, що при звичайному для нас письмі ієрогліфи просто несуть певну інформацію, при вертикальному написанні кожен знак створює певний образ). Секрет 2. —Як і слова української мови, ієрогліфи багатозначні. Одним ієрогліфом можна позначити декілька слів. Наприклад, слово "школа" викликає асоціацію з дітьми. Спробуємо за асоціаціями визначити друге значення ієрогліфів. Весна (Ієрогліф) Квіти Літо (Ієрогліф) Птахи Осінь (Ієрогліф) Вітер Зима (Ієрогліф) Місяць —Такі слова називаються "сезонними", у японців вони асоціюються з певними порами року. Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба. Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло. Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє клинове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень. Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод. • Читання-гра. Послухайте, як звучить японською вірш, котрий вважається візиткою Мацуо Басьо. Спробуйте здогадатись, про що він: [ Фуру і ке я кавадзу тобікому мідзу - но ото] — Чи можна довести, що прочитаний вірш — це хоку? Перші два рядки перекладаються так. Старий ставок! Жабка стрибне... Спробуйте дописати останній рядок вірша. Порівняйте свій варіант з перекладом Г. Туркова: Старий ставок! Жабка стрибне — сплеск пролунає. • Словесне малювання. Осмислення прочитаного. — Яку картинку ви уявили? Спробуйте усно «намалювати» її. Які фарби ви використаєте для відтворення зорових образів? — Який настрій створює? (Одночасно сумний і веселий). — Який образ навіює сум? (Образ ставка). — А чому хоку викликає посмішку? (Веселить жабка). • Робота над образом ставка. — Чому біля ставка сумно? — Який вигляд він має? — Які кольори переважають? — Що, окрім води, можна зобразити? — Яким ми намалюємо берег? — Які рослини можуть бути на нашій картині? (Очерет). — Чи намалюємо квіти? (Ні, вони не відповідають настрою початку хоку. Ставок старий і сумний, а квіти — символ радості, юності). —Які звуки чуються біля ставка на початку хоку? (їх немає. Вони з'являться пізніше). Робота над образом жабки. — Якою ви уявили жабку? — Навіщо вона потрібна у вірші? — Що змінилося у світі з її появою? (Сплеск — звук. Пішли кола по воді — рух). — Яким став світ? (Рухливішим, живішим, веселішим). — Як довго ми бачимо ставок і жабку? (Ставок був, є і буде. А жабка є і буде ще деякий час). — Чий час закінчений, а чий нескінченний? — Як називається час, який не закінчується? (Вічність). —Хто чи що важливіший у хоку? Який знак (<, >, =) можна використати для позначення важливості ставка і жабки у хоку ? • Складання порівняльної таблиці. Ставок Жабка Старий " Був ! Молода Сумний " Є ! Весела Великий " Буде ! Маленька ВІЧНІСТЬ = МИТЬ —Чому, з точки зору Мацуо Басьо, ставок і жабка рівноцінні? (Світ гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить). Мацуо Басьо спочатку написав другий і третій рядки хоку. Але довго не міг дібрати слова першого. Навіть звернувся за допомогою до учнів. Ті запропонували свій варіант. Жовті троянди. Жабка стрибне — Сплеск пролунає. Чому саме такі слова дібрали учні? (Троянди гарні). — Чому ці слова не задовольнили Мацуо Басьо? (Порушена логіка — незрозуміло, куди стрибає жабка). Висновок. Як бачимо, у хоку велике приховане у малому, безмежне — в обмеженому. Зображаючи природу, поет передає почуття людини. Глибокий підтекст дає можливість побачити великі таємниці великого світу, спостерігати, як змінюються час і простір. • Учитель літератури.. До історії японської літератури ввійшов й інший вірш Мацуо Басьо. Первинний варіант цього хоку п бачив світ 1680 р. До роботи над ним поет повертався протягом багатьох років, поки не створив остаточний текст. • Читання вчителем вірша в оригіналі [ Каре-еда-ні Карасу-но томарікері Акі-но куре] Виразно прочитаємо його в перекладах авторів. • Читання вчителем та учнями перекладів одного хоку. На голій гілці самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. Переклад М. Лукаша На висохлу гілку сів ночувати крук. Глибока осінь. Переклад Г. Туркова Засохла гілка — крука притулок. Осінній вечір. Переклад І. Бондаренка На голій гілці крук самотній Осінній вечір... Переклад А. Сіренка ■ Аналіз хоку "На всохлу гілку...". Японські вірші незвичайні. Тому й аналізувати їх не можна так, як звичні нам поезії. Насамперед їх треба відчути і намалювати в уяві картину, яку зображає поет. Тож заплющуйте очі та фантазуйте. • Спостереження за простором у вірші. —Де відбувається подія, відображена в хоку? — Що зображено (У центрі крупним планом гілка). —Чому серед усіх птахів поет обрав саме крука? (Крук — символ старості, близької смерті. А також мудрості). —Чи міг би крук сісти на іншу гілку - не всохлу? —Чи можемо сказати, що у крука та гілки є щось подібне? (Так, вони самотні. Крук прилетів один. Гілка відірвана від дерева). • Спостереження за часом у хоку. — Коли відбувається подія, відображена в хоку? — Доберіть епітет, який характеризує одночасно крука, гілку і дерево. (Самотній). • Усне малювання образу ліричного героя хоку. —Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку? — Як оповідач опинився біля цього дерева? (Можливо, він мандрівник, який ішов полем). Висновок. На думку Мацуо Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину. Вчитель літератури. Жодна гостина в японському домі не обходилася без читання поетичних творів, особливо хоку. Почитаймо хоку й ми. • Методика «Сакура». За допомогою методики «Сакура» ми з вами познайомимося з поезіями Мацуо. На гілочках висять листочки з віршами, ви по черзі зриваєте листочок, читаєте поезію і робите її коротенький аналіз: що ви бачите, які почуття викликають у вас ці рядки. Наприклад: Суріпиці квітка Одна розцвіла Під сосною. Добре відомо, що вкритий голками ґрунт під сосною не дає можливості проростати (тим більше – цвісти) будь-якій ніжній рослині. Але щось шкідливе завжди знайде вихід, пристосується. В хоку вкладено елемент іронії: мовляв, виросло щось шкідливе, попри всі перешкоди. 2) Милуюся місяцем, Навколо ставка проблукав Цілісіньку ніч. Краса місячної ночі надихає на романтичні настрої, з’являються дивовижні мрії, прагнення до чогось незвичайного. 3) Ніяк не заспокоїшся, Серце мандрівниче! – Переносна жаровня. Серце поета-мандрівника здатне сприймати і розуміти навколишній світ, воно ніколи не заспокоїться, бо здатне дарувати людям свої враження і роздуми. Порівняння з жаровнею не є випадковим. Адже серце митця палає вічним вогнем пізнання світу й самого себе. 4) Росинки: крап-крап. Може, спробувати ними Змити бруд зі світу?! Чисті росинки вмивають природу, що прокидається зі сну. Як людина тонкої душі поет розуміє, що у світі є зло і бруд. Його хвилює питання: як знищити зло? Як змусити людей усвідомити, що тільки краса породжує гармонію і спокій? 5) Метелик літає. Одна-однісінька тінь На всьому полі. (Вірш із трьох рядків, немає рими, ритм створюється за допомогою постійної кількості складів 5+7+5=17, це лірична мініатюра, у якій через образ метелика автор говорить про самотню людину, яка не може знайти своє місце у цьому житті-полі) 6) Білий лотос-цвіт: Не цурається багна, Із якого зріс. Що уявляєте? Прекрасна чудо-квітка лотос. Але росте й живиться вона серед болота, прикрашаючи його. Коли її зірвати – вона швидко гине. - Про що це хоку. На що звертає нашу увагу поет? (Любити свою землю,не забувати свого коріння, хоч яких висот у цьому житті не досягнеш). Так людина: якого б високого становища у суспільстві вона не досягла, не має забувати, хто вона і звідки, забувати батьків, родину, односельців. Весняний вітерець – Туди-сюди! – довів до ладу Зачіски всіх верб. Обмін враженнями про прочитане. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів • Практична робота У Мацуо Басьо є такий вірш: Весняний дощ! Шкода мені людей, які не вміють вірша написати. Вчитель літератури Усе життя блукав Баско дорогами рідної країни, «шукаючи вишні в цвіту». Сьогодні на уроці ми слідом за поетом продовжимо йти «шляхом Краси». В Японії на знак дружби двох держав була висаджена алея сакури. У світі техніки, бетону й заліза людина не може побачити краси природи, тому потрібно зупинитися і вчитися бачити красу навколо тебе, виховувати в собі почуття уваги до народу, який в суворих природних умовах зумів зберегти й подарувати всім уміння бути щасливим. Весняні ночі Куди й поділися, Як розквітла сакура. - Що означає слово сакура? (Сакура – вид вишні з рожевими мохнатими пелюстками) Я уявляю, як квітнуть наші вишневі садки. Від їхнього цвіту уночі справді світлішає Кіно Цураюкі (X ст.) в передмові до збірки японських віршів писав: «Пісні Ямато! Насінням, з якого проростають тисячі й тисячі цих пісень-листків, є людське серце. Люди, які живуть на цьому світі, неначе густими заростями, оплетені безліччю справ і турбот. І те, що в них на серці, те, що вони бачать і чують, висловлюють вони у своїх піснях» Сьогодні на уроці ми не тільки слухаємо пісні Басьо, а й спробуємо «заспівати» власні, висловити «піснями - листками» те, що плекаємо в своєму серці. Не будемо розчаровувати поета й самі складемо «вірш-квітку» за власними спостереженнями. Пропоную назвати нашу збірку «Пісні з насіння людського серця». Проблемне запитання. - Як ти розумієш історію, що колись трапилась із Басьо і його учнем? Басьо зі своїм учнем ішли рисовим полем. Учень, побачивши червону бабку, склав хоку: Відірви пару крил У бабки – І вийде стручок перцю. Басьо сказав: «Це не хоку. Ти вбив комаху. Якщо ти хочеш скласти хоку і вдихнути в нього життя, ти повинен сказати: Додай пару крил До стручка перцю – І ти зробиш бабку». - Чому вірш, складеним учнем, не є хоку? (Хоку вчать любити природу, один одного і свою рідну землю; приходити на допомогу тим, хто цього потребує і щиро радіти успіхам товаришів; але хоку не вчать знищувати красу і вбивати). Словесне малювання колективної картини Передаючи пензель одне одному, намалюйте за допомогою слів колективну картину на тему «Красою Японії народжений» (цю назву запозичимо з Нобелівської промови японського письменника Ясунарі Кавабати ). Хай «малює» той , у кого в руках пензель (звучать японська мелодія). Поетичне змагання —ланцюжок III. Розв'язка уроку Корекція духовно-естетичного світу Я-школяра (соціально-адаптивна функція) • Слово-епілог А тепер спробуйте розшифрувати і пояснити японське прислів'я, яке дуже подобалося Мацуо Басьо з дитинства: Перлина ховатись непоказній оболонці у полюбляє (Перлина полюбляє ховатись у непоказній оболонці) Підсумкове слово- акцент вчителя Подякуємо господарям японської оселі за теплий прийом та змістовну розповідь про свою країну, її культуру та відомого японського поета - садівника Мацуо Басьо.  Я запам’ятав, що…  Я зрозумів, що…  Мені на уроці…  Думаю, що… «Японські поети повторюють знову й знову: вдивляйтесь у звичне — і побачите несподіване, вдивляйтесь у непривабливе — і побачите привабливе, вдивляйтеся в просте — і побачите складне, вдивляйтесь у частинки — і побачите ціле, вдивляйтеся в мале — і побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, вникайте, не проходьте мимо. Побачити прекрасне і не зали-шитися байдужим — ось до чого закликає поезія хоку...» Виконання тестів на комп’ютері 1. Яким поетичним порівнянням часто користувався поет, говорячи про Японію? а) Країна сонця, що сходить б) Країна темряви 2. Які незвичайні для європейців свята існують у Японії? а) Ханамі – свято споглядання квітучої сакури;; цукімі – свято споглядання місяця тощо. б)Новий рік 3. Басьо – це … геніального японського поета а) ім’я; б) псевдонім; 4. Батько Мацуо Басьо походив із родини: а) селянина; б) самурая; 5. За професією батько Мацуо Басьо був: а) поетом; б) вчителем каліграфії; 6. Басьо перекладається із японської мови так: а) «хатинка серед бананових пальм»; б) «вишнева заметіль»; 7. Хатка «басьо» дісталася поетові Мацуо Басьо як: а) спадок від батька; б) подарунок від вдячних учнів; 8. Мацуо Басьо в усьому світі шанують як оригінального митця і засновника особливої поетичної школи: а) хоку; б) танка; 9. Звідки Мацуо Басьо брав натхнення для створення Хоку? а) З життя, з довгих подорожей. б)З книг. 10. Яка головна тема Хоку Мацуо Басьо? а) Тема природи та людини. б)Тема боротьби. 11. Крім Хоку які ще існують жанри японської поезії? а) Танка, агеку. б)Романтизм 12. У чому заклечається новаторство поезії Мацуо Басьо? а) Басьо розбив Хоку на дві частини, тобто ввів у вірш паузу. б)Змінив наголоси Домашнє завдання. Підготувати виразне читання поезій.