Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них — це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, —

Вибух на Чорнобильській АЕС.

     В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогресс може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.

     Молоде покоління не має права забувати цю страшну трагедію. Ми повинні знову і знову усвідомлювати всю відповідальність за свої дії перед нащадками.   

     26  квітня в нашій школі було проведено лінійку пам′яті «Чорнобиль – наш біль»,   виховні години: «Чорнобиль не має минулого» (10кл.), «Дзвони Чорнобиля»  (9кл.),  «Чорнобильські дзвони» (11кл.), «Чорнобиль – наш біль і смуток» (3 кл.), година спілкування «Про Чорнобиль пам′ятай» (7кл.), конкурс малюнків «Незагоєна рана україни» (5-11 кл.), головною ідеєю яких стало твердження, що людина відповідальна за майбутнє нашої Землі і прийдешніх поколінь. Скорботні слова пам’яті, сумна статистика та документальні кадри фільму «Аврора» стали переконливими аргументами того, що кожен житель планети є причетним до процесів, які відбуваються в природі. І сьогодні людство має об’єднатися у спільному пошуку шляхів порятунку від загрози не лише атомної катастрофи, а й екологічного лиха взагалі.